Ірина Пашко розповіла про зміни в законодавстві, які дали старт судовій реформі в Україні

2 червня Верховна Рада прийняла у 2-му читанні зміни до Конституції та імплементаційний закон, які дали старт судовій реформі в Україні. Про те, що забезпечить деполітизацію і незалежність судової влади, відповідальність судової влади і перезавантаження судового корпусу детально розповіла начальник Головного територіального управління у Полтавській області Ірина Пашко.

 Підвищується віковий ценз для заняття посади судді з 25 до 30 років. Верхня вікова межа становить 65 років.

 Збільшено стаж роботи в галузі права, необхідний для призначення до 5 років замість 3.

 Ліквідована вимога не менше 10 років проживати в Україні.

 Призначати суддів безстроково будуть відразу. Робитиме це Президент за поданням Вищої ради юстиції, яка за законом буде трансформована у Вищу раду правосуддя з повною зміною складу.

 З 21 члена Вищої ради правосуддя 10 обиратиме з’їзд суддів, по 2 – Президент, Парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних університетів.

 Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

 Вища рада правосуддя буде грати ключову роль в системі правосуддя, вирішуючи питання про призначення і звільнення суддів, їх переведення та відсторонення від роботи.

 Вищою кваліфікаційною комісією суддів України проводитиме кваліфікаційне оцінювання суддів, призначених безстроково до реформи.

 Обмеження імунітету суддів до функціонального.

 Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати Вища рада правосуддя. У разі затримання судді під час або відразу після скоєння тяжкого злочину згоди Вищої ради правосуддя не потрібно.

 Вводиться посилений моніторинг способу життя судді. Передбачено проведення моніторингу способу життя судді, перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам.

 Суддя повинен крім декларації про доходи подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію доброчесності. У декларації сімейних зв’язків суддя зобов’язаний вказати всіх родичів, які є державними чиновниками. Неподання зазначених декларацій може стати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і звільнення.

 У декларації доброчесності суддя вказує відомості про проходження люстраційної перевірки, про сумлінність виконання покладених обов’язків і про непричетність до корупції.

 Законом створюється Громадська рада доброчесності, яка збирає і аналізує інформацію щодо судді й надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про його відповідність критеріям професійної етики і доброчесності.

 Запроваджується трирівнева система судів: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний суд, як касаційна інстанція.

 Вперше на конституційному рівні вводиться конкурс на будь-яку посаду в суді.

 У Верховний Суд увійдуть не більше 200 суддів. У ньому буде 5 підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний суд, касаційний кримінальний суд і касаційний цивільний суд. Набрати на конкурсній основі нових суддів і запустити роботу нового Верховного Суду повинні за півроку з моменту вступу в силу закону.

 Так само буде змінено склад апеляційних інстанцій.

 Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди.

 Для розгляду антикорупційних справ в системі правосуддя буде створено Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі.

 Додатково буде створено окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

 У судах, які продовжать роботу, судді повинні пройти кваліфікаційне оцінювання.

 Реформа передбачає створення єдиної судової практики, яка повинна забезпечити однакові судові рішення в аналогічних спорах.

 У Конституції закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається тільки поданням обвинувачення та процесуальним керівництвом досудового розслідування.

 Термін повноважень Генерального прокурора збільшується на 1 рік – до 6 років, але вводиться заборона займати цю посаду 2 терміни поспіль.

 Захищати громадян в суді можуть тільки адвокати. Ця норма почне діяти для представництва інтересів у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції — з 01.01.2018; у судах першої інстанції – з 01.01.2019, а для представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування – з 01.01.2020.

 Україна закріплює в Конституції можливість визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

 Змінами вводиться поняття “конституційної скарги”. Таким чином, Конституційний Суд може розглядати конституційність закону щодо конституційної скарги особи, яка вважає, що застосований в кінцевому судовому рішенні в його справі закон суперечить Основному закону.  Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби правового захисту вичерпані.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Схожі новини:

Від ідеї до «Твоєї кави»: як ветеран у Лубнах перетворив державний грант на власний бізнес	Студентська команда гумористів із ПДАУ встановила Національний рекорд України
У Кременчуці зіткнулися ВАЗ та Mazda: один із керманичів помер у кареті «швидкої»	Військовослужбовців нагородили відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України»
Бабине літо триває: на Полтавщині очікується тепла погода до +24 градусів, але не без дощів	9 жовтня обмежень енергопостачання на Полтавщині не прогнозують
У Полтаві скликають 57-му позачергову сесію обласної ради	Коли задум стає мистецтвом: у Опішному завершилася Міжнародна грантова премія Говорунів – 2026
Безбар'єрний простір і ресурси батьків: на Полтавщині за підтримки UNICEF провели тренінг для прийомних і патронатних родин	До 4 років ув’язнення та штраф: на Полтавщині засудили експодатківця за допомогу підприємству в ухиленні від податків
Кабмін погодив призначення Михайла Коркішка головою Миргородської райдержадміністрації	Полтавська громада отримала від міжнародних партнерів автовишку